Вимоги до позовної заяви органів державної податкової служби до адміністративного суду

Тертичний В.Г., голова Львівського окружного адміністративного суду

Кравчук В.М., суддя Львівського окружного адміністративного суду

Органи державної податкової служби часто звертаються до адміністративного суду із позовами (поданнями) на виконання владних управлінських функцій. Проте, як показує практика, вимоги до оформлення позовної заяви іноді не дотримуються, що призводить до зменшення ефективності звернення до суду, унеможливлює вчасний судовий розгляд тощо.

І. Щодо підстав звернення до суду. Відповідно до н. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Звернення до суду з способом реалізації компетенції та владних управлінських функцій. Тому податковий орган повинен зазначати, яким саме законом передбачено його право (обов’язок) звернутися до суду. 

Випадки, коли органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, передбачені Податковим кодексом України. Зокрема, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду:

(1) для одержання інформації про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності (п. 20.1.3);

(2) щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання (п. 20.1.12). Ці випадки передбачені ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Окрім того, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів (п. 67.2.);

(3)  щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав недопущення посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, визначених у підпункті 20.1.11 цієї статті (п. 20.1.15);

(4) у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом (п. 20.1.16)

(5) щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (п. 20.1.17);

(6)  щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п. 20.1.18);

(7) щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (п. 20.1.19);

(8) щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України (п 20.1.36);

(9) з заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених Податковим кодексом (п. 20.1.40);

(10) про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11);

(11) щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу  (п. 89.4);

(12) щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду (п. 91.4)

(13) про арешт коштів на рахунку платника податків (п. 94.6.);

(14) про підтвердження обґрунтованості арешту на майно, накладеного рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника) (п. 94.10);

(15) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;  щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (п. 95.3);

(16) про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (п. 95.4);

(17) щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків (п. 95.22);

(18) про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно, у разі неотримання відповіді органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог (п. 96.3);

(19) щодо винесення постанови про вилучення в дохід держави (конфіскацію) алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, у разі виявлення фактів їх ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України (п. 228.3).

(20) про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності, визначених із застосуванням звичайних цін, якщо платник податків розпочав процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, або не сплатив відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом (п. 39.15);

(21) про надання банками та іншими фінансовими установами інформації про наявність та рух коштів на рахунках платника податків в обсягах, більших, ніж передбачені пунктом 73.3 ПК України (п. 73.4).

ІІ. Щодо змісту позовної заяви. У позовній заяві податкового органу обов‘язково має вказуватись повне ім'я (найменування) позивача і відповідача, що відповідає найменуванню, зазначеному в Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Зазначення лише ініціалів, замість імен, не відповідає вимогам закону. Найменування юридичної особи включає в себе організаційно-правову формі та назву. Щодо фізичних осіб (позивачів та відповідачів) необхідно зазначати також про їх статус як підприємців. Це пов‘язано із особливостями встановлення їх зареєстрованого місця проживання.

Якщо позовна заява підписується не керівником податкового органу, у ній зазначається прізвище, ім'я та по-батькові представника позивача. Одночасно з позовною заявою подається довіреність, наказ чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Зазначені документи додаються в оригіналі. Відомості про представника зазначаються у позовній заяві, коли він підписує позовну заяву від імені позивача. Якщо представник подає позовну заяву, підписану особисто позивачем, відомості про представника у позовній заяві не зазначаються.

У позовній заяві зазначається місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку (телефон, факс, електронна пошта) позивача. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 КАС України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб'єктів владних повноважень. Відтак, електронна адреса, яка зазначається у позовній заяві повинна відповідати тій, яка міститься в Єдиній базі електронних адрес. Наявність електронної адреси у цій Базі не звільняє суб’єкта від зазначення цієї адреси і у позовній заяві.

Зміст позовних вимог – це вимоги позивача (предмет позову). Вони визначаються відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло (Постанова ВАС України від 02.11.2010 р.). Проте на практиці суб’єкти владних повноважень не завжди можуть сформулювати вимоги саме так, як це зазначено у ч. 4 ст. 105 КАС, оскільки їх повноваження, а отже й предмет вимог, визначається спеціальним законодавством.

Всупереч вимогам ст. 95 Податкового кодексу України в позовних заявах часто не зазначається джерело погашення податкового боргу. Погашення податкового боргу платника податку здійснюється шляхом: 

(1) стягнення грошових коштів, які знаходять на його рахунках, за рішенням суду; 

(2) продажу його майна, що перебуває в податковій заставі, за рішенням суду про надання дозволу; 

(3) стягнення коштів за рахунок готівки за рішенням суду. 

З огляду на це положення, звертаючись до суду, податковий орган повинен обов’язково зазначати джерело погашення податкового боргу: кошти, готівка чи майно платника податків, оскільки від цього залежить порядок реалізації повноважень та предмет доказування у справі. Натомість, у позовній заяві ці відомості часто відсутні. Це призводить до залишення позовної зави без розгляду.

З доданих до позовної заяви матеріалів часто не вбачається, чи грунтується стягнення податкового боргу на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, а також чи виносилася і надсилалася відповідачеві вимоги про сплату податкового боргу, а тому не можливо встановити в порядку якого провадження – загального чи скороченого, слід розглядати адміністративну справу. Рекомендується зазначати не лише суму податкового боргу в розрізі кожного виду податків, але й час та підставу його виникнення. Якщо борг є сукупний, - то час виникнення кожного окремого податкового зобов’язання.

У справах про припинення юридичних осіб податкові органи не зазначають пропозиції щодо складу ліквідаційної комісії, що перешкоджає суду призначити таку комісію і унеможливлює завершення процедури ліквідації юридичної особи. Для усунення цього недоліку рекомендується пропонувати у позовній заяві ліквідатором керівника юридичної особи із зазначенням його адреси та ідентифікаційного номеру.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв‘язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. 

Стаття 106 КАС України вимагає вказівки в позовній заяві на фактичну підставу позову, але не вимагає посилання на норму права, що регулює спірні правовідносини (правова підстава позову). Однак при зверненні до суду суб’єкта владних повноважень в їх заяві має міститися і правова підстава позову. До цього зобов’язує професійна етика.

Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини. Виклад обставин підстави позову також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі. 

Факультативними елементами позовної заяви є клопотання та заяви. Вони можуть додаватися до позовної заяви окремо, а можуть зазначатися безпосередньо у позовній заяві. В останньому випадку у позовній заяві зазначається мотивувальна частина клопотання, а прохальній частині – його зміст.

КАС наводить приблизний перелік клопотань, які можуть наводитися у позовній заяві: про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо.

На нашу думку, не доцільно зазначати в позовній заяві заяви і клопотання, до змісту яких встановлені спеціальні вимоги та порядок розгляду, зокрема заява про забезпечення доказів, клопотання про забезпечення позову. Такі клопотання (заяви) можуть подаватися до суду одночасно з позовною заявою, проте їх краще оформляти окремо. Водночас, наведення цих клопотань у тексті позовної заяви не є підставою для того, що б їх не розглядати.

Клопотання позивача не є його позовними вимогами і вирішуються у стадії відкриття провадження чи підготовки справи до розгляду відповідною ухвалою суду. 

У позовній заяві зазначається перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Як правило це документи, які підтверджують обставини, які є підставою позову; документи, які повинні додаватися відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС. Зазначається, зокрема, назва кожного документа (матеріалу), що додається; оригінал чи копія; для документів – також кількість аркушів кожного документа; кількість примірників. Не допускається зазначення лише загальної кількості аркушів документів, які додаються.

ІІІ. Щодо форми позовної заяви. Позовна заява повинна бути підписана керівником податкового органу або його представником із зазначенням дати підписання. Інші особи, які заміщають керівника, в тому числі тимчасово виконуючі обов’язки, мають право підписувати позовні заяви лише за спеціальним дорученням або наказом. 

Підпис повинен бути власноручний. Відтворення підпису з допомогою факсиміле або технічних засобів (сканування, копіювання) не допускається. Не допускається також підписання позовної заяви іншою особою через риску (замість позивача). Такі заяви вважаються такими, що подані невстановленими особами і повертаються позивачеві. 

Дата підписання – це день фактичного підписання, а не складення (чи реєстрації) позовної заяви. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, написана на позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України суб‘єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. 

Це положення, на нашу думку, не в повній мірі відповідає ст. 53 КАС України, оскільки треті особи залучаються ухвалою суду, а не самостійно позивачем шляхом їх зазначення у позовній заяві. Тому на час звернення до суду позивач ще не знає чи будуть у справі треті особи, яких він бажав би залучити до участі у справі. Відтак, про виконання вимог 

В інформаційному листі від 16.11.2011 р. № 2091/11/13-11 ВАС України повідомив, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом. Це не виключає підтвердження відправлення квитанцією про відправку на адресу відповідача рекомендованого поштового відправлення. В кожному разі, податковий орган повинен довести факт надсилання відповідачеві позовної заяви та копій доданих до неї документів.

"Діалог", № 8 (16.04 - 30.04.2012)