Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Нещодавно відбулися установчі збори нового об’єднання служителів Феміди — Асоціації розвитку суддівського самоврядування України. Її очолив суддя Львівського окружного адміністративного суду Володимир Кравчук. Він пояснив «ЗіБ», навіщо було створювати ще одну громадську організацію володарів мантій, чому АРССУ не конкуруватиме з Радою суддів, як вона сприятиме зростанню попиту на правду про суд. Також В.Кравчук розповів, хто фінансуватиме новостворену асоціацію та яку репутацію потрібно мати законникам, аби долучитися до роботи в АРССУ.
«Раді потрібні додаткові робочі руки, судді-волонтери»
— Володимире Миколайовичу, ще до заснування АРСС ширилося багато чуток з приводу того, що начебто організація створюється як конкурент Ради суддів, як «тіньова РСУ». На вашу думку, чим була викликана поява таких чуток?
— Відбувається щось цікаве, а інформації недостатньо. Починають додумувати, вигадувати — ось вам і джерело чуток. Судді стежать за діяльністю РСУ, а тому створення об’єднання, яке заявляє про розвиток суддівського самоврядування, мимоволі асоціюється з Радою суддів. Що стосується конкуренції, то це нісенітниця. Жодна громадська організація не може бути конкурентом РСУ, статус і повноваження якої визначено законом. Асоціація не має повноважень, щоб конкурувати з РСУ. А от допомогти може!
— Навіщо було окремо створювати таку організацію, як АРССУ, якщо можна було допомагати РСУ на громадських засадах? Тим більше що наприкінці минулого року РСУ започаткувала інститут представництва областей у раді.
— Потреба в допомозі є очевидною. Члени Ради суддів є діючими суддями, вони розглядають справи й, окрім цього, додатково працюють в РСУ на громадських засадах. Без будь-яких доплат. Через їхні руки проходять усі проблеми суддівського самоврядування. Чи вистачить 33 судді-захисника, щоб вирішити всі питання, що постають перед судовою владою? Ні. Раді потрібні додаткові робочі руки, судді-волонтери. І вони є! Хто хотів, завжди міг долучитися до діяльності ради. Вона завжди була відкрита до співпраці. Але епізодичні акти допомоги не змінюють ситуацію докорінно. Раді потрібна якісна допомога, систематична, організована, змістовна.
До того ж суддівське самоврядування — це не лише РСУ. Це і збори суддів, і з’їзд суддів. «Вага» зборів поки що невелика, але потенціал є. Саме на регіональному рівні мають відбуватися основні процеси: налагодження комунікації, протидія тиску, підвищення авторитету та просвітництво. Але хто представляє судову владу в регіоні? Кожен суд сам за себе. У нас немає структури, яка об’єднувала б суддів області безвідносно до спеціалізацій та інстанцій. Ми ініціюватимемо внесення змін до закону і створення рад суддів на рівні областей, але поки що спробуємо об’єднати активних суддів у межах асоціації.
Ідея представництва областей у раді правильна, але вона має іншу мету — почути кожну область у центрі. У нас інше завдання: стати опорою Ради суддів, розвинути самоврядування на рівні областей та районів і скоординувати його з центром — РСУ. Нам потрібно створити всеукраїнську багаторівневу систему суддівського самоврядування, підібрати працьовитих людей, і тільки тоді асоціація зможе ефективно виконувати свої повноваження.
«Асоціація не чийсь персональний проект»
— Серед ініціаторів створення нової асоціації є судді, які під час ХІІІ з’їзду суддів балотувалися до РСУ, однак не отримали необхідної кількості голосів. Якби вони потрапили до ради, необхідності в появі АРССУ не було б?
— Є серед ініціаторів заснування асоціації судді Андрій Жук (Тернопільський окружний адміністративний суд) та Олександр Кравець (Одеський апеляційний адміністративний суд), які були кандидатами до ради. Є засновники організації — діючі члени РСУ. Є й такі, хто взагалі не балотувався до вищого органу суддівського самоврядування.
Асоціація не чийсь персональний проект. З вересня 2015 року проблеми судового самоврядування активно обговорювалися на різноманітних заходах в Одесі, Харкові, Києві, Львові, які проводилися секцією суддів Асоціації правників України. Висловлені ідеї узагальнені в пропозиціях ХІІІ з’їзду суддів щодо розвитку суддівського самоврядування та Ради суддів на 2015—2017 роки. Кожен делегат їх отримав. Ознайомитися з ними можна на сайті АПУ. Там є наше стратегічне бачення, яким має бути суддівське самоврядування.
Після консультацій із суддями різних спеціалізацій та інстанцій, членами РСУ, делегатами ХІІІ з’їзду суддів було запропоновано розпочати практичну реалізацію зазначених пропозицій у межах окремого об’єднання суддів. Ця ініціатива впродовж 2 місяців обговорювалася з колегами. А це майже 300 суддів з усієї України. Де-факто об’єднання суддів уже є. Зараз лише стадія легалізації.
— Чим АРССУ відрізнятиметься від інших асоціацій суддів? Що її вирізнятиме серед інших суддівських організацій?
— Час покаже. Сподіваюся, що ми будемо творчими, активними та ефективними. На мою думку, всі асоціації могли б співпрацювати між собою і з РСУ. У нас спільне завдання: об’єднати суддів, які можуть узяти на себе сміливість і відповідальність збудувати в Україні судову владу. Ми будемо пропонувати раді очолити цей процес.
— На установчих зборах ЗМІ дізналися, що РСУ підтримує створення АРССУ. Зокрема, були зачитані вітальні слова від голови ради Валентини Сімоненко та її члена Олександра Сасевича. На захід прийшла представниця ради Тетяна Чумаченко. Ви попередньо мали з ними розмови щодо створення асоціації? Звідки вони дізналися про вашу ініціативу й чому, на вашу думку, вирішили підтримати таку ідею, відразу зголосилися на дружбу з асоціацією?
— Ось вам доказ, що асоціація і Рада суддів — партнери, а не конкуренти! Я не приховував від РСУ наші плани щодо створення нової організації. Я спілкувався із цього приводу з тими, кого знаю й на чию думку зважаю. Ми приблизно обговорили механізм взаємодії й плани на найближчий час. Нас цікавить практична і злагоджена робота. Приємно, що наша ініціатива була підтримана публічно. Сподіваюсь, це розвіяло чутки про «тіньову раду» та конкуренцію. Принагідно хочу подякувати В.Сімоненко, Т.Чумаченко, О.Сасевичу за привітання з нагоди створення асоціації.
«Хочемо об’єднати суддів, які стануть лідерами майбутньої судової влади»
— У прес-релізах, наданих ЗМІ, зазначалося: членом асоціації може бути суддя з «гарною репутацією». Як правління АРССУ перевірятиме, яка репутація в претендента на вступ до об’єднання?
— Гарна репутація — важлива вимога до майбутніх членів асоціації. У нас немає формальних критеріїв «гарної» репутації та алгоритму перевірки. Репутація — це сума дій. Її важко приховати. Репутація членів — це основа довіри до асоціації. Крім репутації, буде звертатись увага на спроможність кандидатів ефективно працювати. Кожен повинен розуміти, що в нього будуть доручення, за які він буде нести персональну відповідальність. Ми хочемо об’єднати суддів, які стануть лідерами майбутньої судової влади. Це довгий шлях, але починати потрібно з надійної команди. До речі, прийом заяв на вступ до АРССУ орієнтовно розпочнеться у березні 2016-го.
— На установчих зборах були визначені основні завдання нового об’єднання на
2016—2017 роки. Одним із них є залучення до асоціації суддів з лідерським потенціалом. Можливо, це питання перегукується з попереднім, але цікавить, як установлюватиметься, чи є суддя лідером?
— Лідерів не потрібно шукати: вони завжди на очах. У колективах їх знають. Що їх вирізняє? Ініціативність. Сміливість. Публічність. Це ті, хто писав звернення до Ради суддів, виступав з трибун на з’їзді суддів, ходив на ефіри, писав статті в газети, виступав на брифінгах, порушував болючі питання й пропонував шляхи їх вирішення. Це люди, які відчувають свою відповідальність за стан справ у судовій системі, яким не байдуже, що відбувається. Вони не можуть бути лише спостерігачами й пливти за течією. Кожен з них робить, що може. Але якщо нам удасться об’єднати зусилля, ми зможемо змінити течію.
«Наш кінцевий адресат — люди, а не парламент чи Президент»
— Незабаром стартує первинне кваліфоцінювання суддів. Члени АРССУ мають намір бути присутніми під час його проведення. Якою буде їхня роль у цій процедурі? Вони просто спостерігатимуть? Чи матимуть якусь іншу мету?
— Один з напрямів роботи асоціації — відстежувати процес оцінювання суддів. Усі зацікавлені, щоб це відбувалося прозоро, чесно та неупереджено. Судді повинні відчути, що оцінювання не є способом розправи. Найближчим часом ми визначимося щодо способів спостереження за цим процесом та поспілкуємося з Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Участь громадськості як зовнішнього спостерігача важлива насамперед для комісії, бо дасть більшу довіру до результатів оцінювання. Але якщо під час оцінювання будуть порушення закону — будемо реагувати.
— Асоціація планує висловлювати свою позицію щодо всіх ключових ідей, законодавчих актів, правових рішень у державі, які стосуються судової влади. А також — здійснювати громадський контроль за діяльністю органів трьох гілок влади (ВККС, ВРЮ, ВР, Кабміну тощо). Вважаєте, що, виконуючи такі завдання, АРССУ зможе реально допомогти суддям? Адже навіть рішення РСУ здебільшого ігноруються як законодавчою, так і виконавчою владою. Чого тоді чекати об’єднанню? Це ж звичайна громадська організація, яких в Україні не одна сотня.
— Звісно, АРССУ не розв’яже всіх проблем судової влади. Ми розуміємо необхідність розвитку стратегічної комунікації судової влади з іншими гілками. Ви праві: зараз основні політичні гравці судову владу владою не вважають. Владний трикутник — це парламент, Президент і Уряд. Суд до уваги не береться. Але чи так повинно бути? Відповідно до ст.6 Конституції суд — це гілка влади. Вона повинна відновлювати лад там, де його порушено. Щоб бути владою, їй потрібні інструменти впливу. Рішення суду мають визнаватися й виконуватися. Де треба — примусово. Незалежно від думки парламенту чи міністрів. Теперішнє тотальне невиконання судових рішень промовисто свідчить про стан судової влади. Перефразовуючи Арістотеля, скажу: немає сенсу в правосудді, якщо рішення суду не виконуються. Справедливе рішення і його безумовне виконання — це сфера відповідальності судової влади. Потрібно сформувати в людей правильне розуміння суду і його місця в механізмі держави. Наш кінцевий адресат — люди, а не парламент чи Президент, які є іншими сторонами трикутника влади. Тільки сильний, незалежний суд може захистити людину, особливо коли проти неї держава. Врешті-решт має прийти розуміння, передусім до суддів, що суд служить народу. А коли люди це зрозуміють, реально відчують, тоді суд буде під його захистом. Рада суддів — головний орган, який повинен цю політику реалізовувати. А ми будемо допомагати.
— Новостворена організація має намір розвивати власні канали комунікації, створити сайт. На вашу думку, суспільству не вистачає інформації про судову владу? Невже прес-служби судів, судді-спікери, прес-центр судової влади не можуть впоратися зі своїми завданнями?
— Про суд говорять часто. Але переважно в негативних інтонаціях. І зазвичай, позаочі. Окремі діячі, як виявляється, закону не знають. ЗМІ прилюдно називають невігласів «експертами» й тиражують їхні нісенітниці. Сумно. Тільки професійні юридичні видання більш-менш об’єктивні. Але їхня аудиторія порівняно з провідними ЗМІ не є великою. Тому більшість людей просто не знають, що насправді відбувається в судах. Ви ж знаєте про рейтинги довіри до судів. У всіх звітах є тенденція: ті, хто особисто був у суді, довіряють суду приблизно вчетверо більше, ніж ті, хто там не був жодного разу. Тотальна недовіра до суду — це штучно нав’язаний суспільству стереотип. Суду відведена роль офірного цапа, на якого міністри, депутати, активісти та «експерти» перекладають вину за власні поразки: неякісні закони, невдалі реформи, неконституційні рішення. На судовій тематиці політики відпрацьовують мистецтво популізму. Конституція і право — ніщо. Правлять гасла.
Цю ситуацію важко переламати зусиллями прес-центру. Один у полі не воїн. Але якщо залучити до захисту від брехні суддів, робити це систематично та згуртовано, спілкуватися із журналістами, то в нас є шанс, що суд почують. Асоціація готуватиме суддів до публічної діяльності. У кожній області має бути кілька суддів, готових іти на ефір і вільно дискутувати щодо «навколосудової тематики». У підсумку повинен зрости попит на правду про суд і новий стандарт висвітлення інформації про судову діяльність. Брехня і популізм мають стати моветоном.
«Без фінансування нам не вдасться реалізувати все задумане»
— Цікавим видається такий напрям діяльності асоціації, як налагодження співпраці з міжнародними організаціями, що надають підтримку ініціативам у галузі правосуддя. Тобто ви розраховуєте й на фінансову підтримку від таких організацій?
— Навіть гарні справи потребують матеріальної підтримки. Без фінансування нам не вдасться реалізувати все задумане. Тому звертатимемося по підтримку до міжнародних організацій. Вони про нас уже знають і привітали зі створенням.
— Якщо ми вже зачепили тему фінансування, хотілося б запитати: на вашу думку, скільки коштів потрібно буде, аби забезпечити річну діяльність АРССУ? Її члени платитимуть внески? Здебільшого ви розраховуєте на власні сили (маються на увазі гроші від внесків) чи кошти фінансових донорів?
— Бюджет залежить від заходів. Найближчим часом опрацюємо пропозиції членів асоціації, визначимо програму дій на 2016 рік, і стане більш-менш зрозуміло, на що і скільки потрібно грошей. Статут передбачає і членські внески, але вони не будуть великі. На початку АРССУ буде фінансуватися за рахунок засновників. До речі, будь-хто може підтримати асоціацію благодійними внесками.
— І наостанок таке запитання: одне із завдань АРССУ — налагодження відносин з провідними ЗМІ. Сподіваємося, «ЗіБ» з-поміж них?
— Безперечно! «ЗіБ» — авторитетне в суддівських колах видання з якісною інформацією, динамічним сайтом та професійною командою. Будемо раді вас бачити на всіх наших заходах!
— Дякуємо за запрошення! Обов’язково прийдемо.
_03_03.png)
