Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
09 грудня у м. Львові Асоціація правників України спільно з Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, комітетом з питань комунікації Ради суддів України та Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України провели Львівський регіональний судовий форум.
Львівський окружний адміністративний суд делегував прийняти участь у форумі суддів-спікерів О.Коморного та З.Лунь, а також головного спеціаліста із зв‘язків з громадськістю та ЗМІ Х.Кріль.
В експертному середовищі обговорювали судову реформу, авторитет судової влади, діяльність новоствореної Громадської ради доброчесності та конкурсний відбір до Верховного суду.
Робота форуму пердбачала дві сесії. Перша – «Судова реформа. Нові можливості для юридичної спільноти», друга – «Комунікації судової влади в період змін».
Виступи та дискусії на ці теми проводили член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України С. Щотка, голова комітету Ради суддів України з питань комунікації, суддя Львівського окружного адміністративного суду О.Сасевич, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, суддя Львівського окружного адміністративного суду В.Кравчук, голова Личаківського районного суду м. Львова С.Гирич, член Громадської ради доброчесності при ВККС України С.Верланов, прес-секретар Вищої ради юстиції України О.Лисенко, суддя господарського суд Харківської області Т.Суярко та інші. Спікери привітали присутніх та наголосили на перспективах, які відкриває судова реформа перед юридичною спільнотою.
«Вища кваліфікаційна комісія суддів України нікому не допомагатиме з формуванням пакету документів». Про це заявив секретар кваліфікаційної палати ВККС України Станіслав Щотка під час своєї доповіді в рамках судового форуму. С. Щотка стверджує, що ця позиція для комісії є принциповою. «Будь-які потурання для кандидатів можуть трактуватися як корупційні ризики. Такого ВККС України допустити не може. До того ж закон прямо вказує на те, що у цій частині обов’язки Комісії зводяться лише до прийому та реєстрації пакету документів від охочих спробувати свої сили у відборі», – запевняє доповідач. В основному, більшість кандидатів не зазнають з цим труднощів, хоча і припускаються певних помилок. Наприклад, поширеною помилкою є вказівка дати набуття громадянства або дати власного народження. «Ми не надаємо цьому великого значення, але ставитимемо це питання під час оцінювання», – зазначив С. Щотка.
За результатами перегляду документів ВККС України, С. Щотка очікує, що до спецперевірки будуть допущені 800-850 осіб. Цю кількість кандидатів він називає цілком достатньою для того, щоб конкурс відбувся за тією філософією, яку заклав законодавець.
«Громадська рада доброчесності подаватиме позитивну інформацію стосовно суддів». У цьому запевнив член Громадської ради доброчесності при ВККС України, обраний від Асоціації правників України Сергій Верланов. За його словами, робота Ради налагоджується. Наразі члени Ради напрацьовують критерії доброчесності та методологію їх оцінювання. Для цього «радники» використовують найкращий світовий досвід. Висновок Ради матиме дорадчий характер (так зване «м’яке право»). Однак, на думку експерта, знехтувати таким документом буде непросто. Висновок прийматиметься колегією, яка налічує 5 членів Ради та має кворум, за наявності 3-х членів (усього 4 колегії). При цьому затверджуватиметься документ усім складом Громадської ради доброчесності. Таким чином були нівельовані побоювання стосовно того, що кілька осіб можуть вирішити долю кандидата. Наразі у Раді розмірковують над тим чи варто надавати суддям можливість висловити свою позицію, тобто право на захист. Одним із перших цю думку озвучив Президент АПУ Денис Бугай. У Громадській раді доброчесності його позицію поділяють лише 6 членів. С. Верланов, який підтримує цю позицію, запевняє, що працює над цією проблемою і сподівається належним чином аргументувати пропозицію, щоб набрати необхідну кількість голосів для її підтримки.
«Наразі експерти говорять про 5 основних застережень до Громадської ради доброчесності». Про це заявив адвокат VB PARTNERS, національний експерт Проекту АПУ та Проекту ЄС «Ефективність дисциплінарних органів у системі судочинства» Микита Нуралін. Річ у тім, що фахівцями АПУ (ще до формування ГРД) був розроблений проект положення про Раду. Цей проект активно обговорювався з вітчизняними та європейськими спеціалістами, які зробили чимало застережень до тоді ще майбутньої інституції.
Найбільш суттєвими, тобто такими, на які варто зважати членам Ради, М. Нуралін вважає наступні (сподіваючись, що у ГРД враховуватимуть ці застереження у своїй роботі):
Про взаємодію суду з громадськістю розповів голова Личаківського суду м. Львова Сергій Гирич. Він зауважив, що судова влада розраховує на громадськість та очікує від неї допомоги у набутті справжньої незалежності.
«Відкритість – основний тренд у сфері комунікації». Так вважає суддя господарського суду Харківської області, член Ради суддів України Тетяна Суярко. "Зараз питання полягає не в тому, чи варто комунікувати, чи ні. Питання стоїть – як саме комунікувати таким чином, щоб, як радять європейці, і суспільство задовольнити, і суд не перетворити на шоу", - відзначила вона. Методом експериментів харків’яни виокремили 4 варіанти комунікації: експозиції дитячих малюнків; квести та ігри на судову тематику; робота зі студентами; робота із дорослими.
_03_03.png)
